За оцінкою експертів, близько 67 % населення земної кулі інфіковані ВПГ-1, тобто мали контакт із цим вірусом у різних його проявах. Вірус передається від людини до людини при тісному контакті. За таких обставин члени сімʼї, які мають гострі прояви, є найбільш імовірним джерелом. Проте діти, особливо в садочках та початковій школі, враховуючи поведінкові особливості, можуть також активно передавати цей вірус.
Які існують прояви інфекції?
У дітей первинна інфекція зазвичай проявляється гінгівостоматитом – запаленням ясен і губ. Водночас може бути присутня лихоманка та ураження ротової порожнини, що надалі можуть спричинити короткочасні складнощі під час пиття й ковтання загалом.
У дорослих перший епізод часто проявляється як важкий фарингіт (запалення горла) із лихоманкою та збільшенням лімфатичних вузлів.
Знайомий більшості лабіальний герпес (ураження на губах) найчастіше свідчить про реактивацію вірусу. Проте не завжди висипання на губах – це герпес.
У більшості пацієнтів за 24 години до появи уражень на губах розвиваються продромальні симптоми в області губ, як-от біль, печіння, поколювання та свербіж.
«Постійно повертається!» – чи можливо позбутися герпесу назавжди?
Мабуть, найбільша проблема з герпесом – це замкнене коло повернення його проявів. На жаль, треба прийняти той факт, що після перенесеного епізоду гострої інфекції герпес залишається з нами на все життя. Вірус ховається у нервових гангліях і за певних умов може давати про себе знати у вигляді рецидивів.
Фактори, що прискорюють рецидив:
імунодефіцит унаслідок серйозної хвороби або її лікування; стрес; вплив сонячного світла; менструація; деякі стоматологічні та косметологічні процедури; лихоманка через звичайне нездужання та інші.
Як щодо лікування?
Частота рецидивів залежить виключно від факторів, які провокують нові епізоди висипань на губах та інших ділянках.
Важливо: для лікування існують єдині ефективні препарати – ацикловір та його похідні (валацикловір та фамцикловір). Курс та дозування є досить індивідуальними, тому передусім слід узгодити ці питання з лікарем/кою, а не поспішати в аптеку й самолікуватись за принципом «поки допомагає – і добре».
Чи можна використовувати противірусні мазі?
Річ у тім, що така форма лікування може впливати тільки поверхнево та короткостроково, зокрема трохи полегшувати стан і скоротити час прояву висипань. Нанесення мазей може інколи навіть провокувати нові рецидиви або робити їх частішими. Натомість препарати у вигляді ін’єкцій або пігулок потрапляють у кровотік та здатні пригнічувати вірус у тих місцях, де він найбільш активний.
За наявності частих рецидивів обовʼязково потрібно звернутися до лікаря, аби підібрати ефективний курс противірусної терапії. У деяких випадках курс може тривати до 6 місяців або навіть довше. Основна спільна задача лікаря й пацієнта – максимально пригнітити вірус та зменшити дії факторів, які провокують рецидиви. Саме про це потрібно памʼятати на етапі лікування.
Якщо ви будете дотримуватися всіх рекомендацій, вірус буде не так часто та яскраво нагадувати про себе, і ваше життя набуде нових фарб.
Інформаційні джерела: Бережи себе – платформа доказової інформації про здоров’я від INSCIENCE. Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO). Cleveland Clinic. HMP Global Learning Network – Dermatology. WebMD.