З віком майже всі люди стають вразливими до різних хвороб. Неврологічні порушення та захворювання останнім часом стають вже не такими рідкими й зустрічаються в медичній практиці все частіше, та вражають людей будь-якого віку. Серед таких захворювань є хвороба Паркінсона причини якої достеменно не відомі. На неї страждають близько 1% від всіх людей віком старше 60 років. Однак, іноді хвороба вражає і молодих людей віком 30-40 років і значно впливає на якість життя та на самостійність людини у побуті та інших сферах життєдіяльності.
11 квітня щорічно проводиться Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона.
Ця дата вибрана не випадково: 11 квітня 1755 року народився Джеймс Паркінсон – англійський лікар і дослідник, який визначив симптоми хвороби, що зараз носить його ім’я.
Симптоми проявляються поступово і досить повільно, тому при своєчасно розпочатій терапії можна зберегти якість життя і продовжити його тривалість.
При початкових стадіях хвороби погіршується почерк (стає дрібним, нерозбірливим), людина не може
застебнути гудзики або виконати інші тонкі операції пальцями рук.
Часто і досить рано розвивається депресія, на певній стадії хвороби відзначаються типові зміни психіки (сповільненість мислення і розумова виснаженість, надлишкова докладність, обмеження інтересів, фрагментація сну і перекручення його добового ритму).
Поступово наростають:
- тремор (тремтіння) рук (можливо ніг і всього тіла) у стані спокою, який з часом становиться все сильнішим;
- брадикінезія (сповільнення рухів);
- ригідність (скутість м’язів);
- порушення координації, особливо при зміні положення тіла;
- та інші симптоми.
Постановка точного діагнозу може зайняти декілька років – багато хто помилково приписує перші симптоми хвороби нормальному процесу старіння.
При встановлені діагнозу хвороба Паркінсона лікування призначається симптоматичне, що значно покращує якість життя та подовжує можливість самостійно здійснювати будь-які дії.
Людям з хворобою Паркінсона бажано максимально довго займатися активною професійною діяльністю, що запобігає або уповільнює розвиток депресії і пов’язаних з нею проблем. При неможливості збереження колишньої роботи потрібно продовжувати професійну діяльність в полегшених умовах.
Для пенсіонерів рекомендується помірна фізична і інтелектуальна активність – прогулянки на свіжому повітрі, прибирання квартири, розгадування кросвордів, ведення щоденника, прийом гостей. Надмірні фізичні навантаження категорично протипоказані і можуть привести до погіршення стану через падіння, травми, зневоднення, різкого зниження артеріального тиску.